XII
ДУБ ЦЕРЕРИ
Всі заспіваймо гарну пісню у лісах священних,
Де дуб росте Церери: і могутній, і зелений.
Навкруг від нього затінок далеко йде, щироко,
Донизу висне листячко зелене. З того боку
Вінки, стрічки висять, букетів різних цілі купи... 5
Обітницю давала тут Церера під цим дубом.
Приходять німфи лісові учитись танцювати,
Від сонця заховавшись, їм приємно тут займатись.
Настільки дуб щирокий, що не обхопить руками –
За руки взявшися, обіймуть двадцять дві дріади. 10
А стовбур дуба сучкуватий тягнеться угору…
Церара тут відпочивала у любу погоду.
(З Овідія «Метаморфози» VIII.)
Церера — це найменша карликова планета в Сонячній системі, розташована в Головному поясі астероїдів між Марсом і Юпітером.
Церера — давньоримська богиня, друга донька Сатурну і Реї (у грецькій міфології їй відповідає Деметра).
Дріади — це лісові німфи, покровительки дерев, які вважалися їхнім уособленням.
ОРИГІНАЛ
XII
LE CHÊNE DE CÉRÈS
Allons chanter, assis dans les saintes forêts,
Sous ce chêne orgueilleux, favori de Cérès,
Qui loin autour de lui porte un immense ombrage,
Tu vois, de tous côtés pendant à son feuillage,
Couronnes et bandeaux et bouquets entassés, 5
Doux monuments des voeux par Cérès exaucés.
A son ombre souvent les nymphes bocagères
Viennent former les pas de leurs danses légères;
Pour mesurer ses flancs et leur vaste contour,
Leurs mains s'entrelaçant serpentent à l'entour: 10
Et, les bras étendus, vingt Dryades à peine
Pressent ce tronc noueux et dont Cérès est vaine.
(Tiré d'Ovide, _Mét._, viii.)
