[b] XII
ДУБ ЦЕРЕРИ[/b]
Всі заспіваймо гарну пісню у лісах священних,
Де дуб росте Церери: і могутній, і зелений.
Навкруг від нього затінок далеко йде, щироко,
Донизу висне листячко зелене. З того боку
Вінки, стрічки висять, букетів різних цілі купи... 5
Обітницю давала тут Церера під цим дубом.
Приходять німфи лісові учитись танцювати,
Від сонця заховавшись, їм приємно тут займатись.
Настільки дуб щирокий, що не обхопить руками –
За руки взявшися, обіймуть двадцять дві дріади. 10
А стовбур дуба сучкуватий тягнеться угору…
Церара тут відпочивала у любу погоду.
(З Овідія «Метаморфози» VIII.)
[i]
[b]Церера —[/b] це найменша карликова планета в Сонячній системі, розташована в Головному поясі астероїдів між Марсом і Юпітером.
[b]Церера [/b]— давньоримська богиня, друга донька Сатурну і Реї (у грецькій міфології їй відповідає Деметра).
[b]Дріади [/b]— це лісові німфи, покровительки дерев, які вважалися їхнім уособленням.
[/i]
[b]ОРИГІНАЛ
XII
LE CHÊNE DE CÉRÈS[/b]
Allons chanter, assis dans les saintes forêts,
Sous ce chêne orgueilleux, favori de Cérès,
Qui loin autour de lui porte un immense ombrage,
Tu vois, de tous côtés pendant à son feuillage,
Couronnes et bandeaux et bouquets entassés, 5
Doux monuments des voeux par Cérès exaucés.
A son ombre souvent les nymphes bocagères
Viennent former les pas de leurs danses légères;
Pour mesurer ses flancs et leur vaste contour,
Leurs mains s'entrelaçant serpentent à l'entour: 10
Et, les bras étendus, vingt Dryades à peine
Pressent ce tronc noueux et dont Cérès est vaine.
(Tiré d'Ovide, _Mét._, viii.)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1058553
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.03.2026
автор: Ольга Калина