«Нахабна чарівність» — мені ти сказав,
коли я свій погляд підвела…
Бажання очима моє ти читав,
свій настрій тобі я довела!
(та усмішка — наче знамена)
І м’яко, з умінням харизми, де шарм,
із посмішкою — елегантно…
Я вміло зробила останній свій «шах»,
де мій магнетизм ідеально
себе проявив. Окуляри ці — знов,
і ти почувався незграбно,
а я не чекала від тебе промов —
«нахабна чарівність»… я янгол!
І весь цей потік, де мій настрій — вже в лоб!
Я знаю, що я — «егоїстка».
Я мовчки очима похлопала, щоб
приніс мармелад з понеділка!..
