У горах лагідна, чарівна ніч,
Вмостився місяць на хмарині.
Ми з ним у двох тут віч-на-віч,
Душею блукаєм по вершині.
Десь там,по між альпійські сосни,
Шелестить моя любов до гір.
У спокою купається серденько,
Думки складаються у твір.
Високо в небі,втоплені зорі надіі,
Зриваються і до землі летять.
Спіймати б у долоні свої мрії,
Даровану небом благодать.
В глибокій тиші й дрімоті,
Цвіркун співає серенаду ночі.
Скував тіло сон у темноті,
І солодко лягнув мені на очі.
