Ось торкнулось проміннячком сонце
Скла на тусклім, холоднім вікні
І здригнулось ще сонне віконце,
Й посміхнулося ранній весні.
Задзюрчали маленькі струмочки,
Жебонить у них тала вода,
А на пагорбі аж за садочком
Проростає зелена трава.
І білесенький пролісок ранній
Заряснів первоцвітом з землі,
Як той бинт на всіх зболених ранах
В непотрібній, проклятій війні.
І немов тут немає розрухи,
І вже обстріл безжальний затих,
За рікою, здається, що глухне
Їх кацапський ворожий наплив.
Із-за обрію десь недалечко
Перемоги сурма зазвучить...
Повертаються знову лелеки
У тенета рідненькі, щоб жить.
