[i]Ось торкнулось проміннячком сонце
Скла на тусклім, холоднім вікні
І здригнулось ще сонне віконце,
Й посміхнулося ранній весні.
Задзюрчали маленькі струмочки,
Жебонить у них тала вода,
А на пагорбі аж за садочком
Проростає зелена трава.
І білесенький пролісок ранній
Заряснів первоцвітом з землі,
Як той бинт на всіх зболених ранах
В непотрібній, проклятій війні.
І немов тут немає розрухи,
І вже обстріл безжальний затих,
За рікою, здається, що глухне
Їх кацапський ворожий наплив.
Із-за обрію десь недалечко
Перемоги сурма зазвучить...
Повертаються знову лелеки
У тенета рідненькі, щоб жить.
[color="#ff0000"][/color][/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976902
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.03.2023
автор: Ольга Калина