Це вечір, коли залишилась сама,
Як ніжна трава ця посеред асфальту.
Коли навіть смуток уже не лама,
І серце сховалося під базальтом.
Годинник повільно вбиває тишу,
А сльози бентежать мій лагідний спокій.
Здається, ще мить і назавжди лишиш
Мене божевільну лежати долі.
Удачі! 
