1:30 a.m.
12. V.2006
Чому шукаєм ангелів ми на землі?
Чи не тому, що в небо нам зарано?
Чи не тому, що небо від нас далеко,
Усі ми шукаєм ангелів поруч?
Чому блукаєм наосліп, наче в імлі,
Плачемось людям, коли нам погано,
Та летимо, коли нам добре, у небо,
Та не приходим людині на поміч?
Чому втрачаєм ангелів ми у раю?
Чи не тому, що вони впадуть низько?
Чи не тому, що зняли маски? І з лиця
Дивиться на нас сивий сліпий демон.
Чому блукаємо ми пеклом й землею,
Не помітивши, як щастя стоптали,
Як зламали наші крила та серця.
І ми не знаєм хто ми, що ми, де ми.
Та ми забуваємо п'янкі цілунки,
Що охолонуть з нашими серцями,
І молимося за те, щоб пам'ять зтерла,
Слова брехливі, що життя вбивають.
Нас переслідує незбагненна думка,
Що ми кохаємо людей без тями,
Що наша людяність досі не померла,
Що взаємністю нам відповідають.
