Десь ти ходиш у мріях одна
В штурханині людського потоку
Та шукаєш мене, як і я,
Виглядаю тебе, синьооку.
Чи зійдуться шляхи наші? Ні.
Чи знайдемо заміну? Можливо.
То ж не хочу, в новому житті
Щоб шукали друг друга журливо.
У потоці байдужих людей
Відшукати себе не зуміли,
То ж не треба співати, Орфей, –
Мрії наші давно посивіли.
