Чи був то сон, і я у нім
Стояв на здибленім майдані,
А тисячі співали гімн,
Всім присягаючи державі.
І барикади, і вогні,
І згублена небесна сотня…
То був не сон! Чому ж тоді
Між нами й владою безодня?
Не хочу вірити, що так.
Це неможливо! Боже правий,
Ми ж були разом, як кулак,
І був початок таким вдалим.
Знов закрутився шарабан,
Зминає все… Та лине мрія,
То ж гайда, друже, на Майдан,
В нім жевріє іще надія.
