Знову нова весна…
Як збігають ці весни!
Озирнутись назад не дає самота.
Я вмираю щодня,
Ти прийдеш – я воскресну!
Що поробиш, така вже я грішна свята…
В передранні сумнім
Час так швидко збігає!
Повертається в тіло щаслива душа.
В поцілунку твоїм
Вже кохання немає
Вранці губиш усе, що надвечір знайшла…
Що ж бо, доле моя,
Не просила ти в Бога
Тихе щастя щодня і не потай від всіх?
І несе течія
Повз жадану дорогу,
Бо, на жаль ти моїм стати так і не зміг…
Знову нова весна,
Знову нова надія…
З випадкових ночей я сплітаю життя.
І хмільного вина,
Мій украдений милий,
Принесе тобі знов, а мені – каяття…
Приспів:
Сама собі суддя
Мій гріх – моє кохання…
Сама перед собою сповідаюсь.
Ти кращий за життя,
Мій перший і останній,
З тобою я грішу, а вранці каюсь!
Зривається на крик
Душа моя щоранку
Від болю, що з роками не вщухає.
Хоч ти до цього звик,
Що я твоя коханка,
Але в коханок серце теж буває…
1999.01.18
