| 
																								
												
Вже й не страшно, зовсім. А чого ж взагалі боятися? Тебе, тебе того, якого нема, який зник при першій можливості, але тебе того, що піклувався, любив і давав сили жити далі? Так, зовсім не боюся тебе, бо тебе нема. Я себе боюся, бо ледве витримую без тебе, бо зовсім  не навчилася жити без тебе, без твоїх проблем, жартів та порад. Так, себе я дуже боюся, бо то вже не я, бо без тебе я не я, а зовсім інша, чужа, непотрібна нікому людина. Так,  без тебе мені страшно, дуже. Тепер тебе занадто багато у мені, в моїх думках, мріях,навіть більше, ніж було до того, до нашої розлуки. Тому мені страшно, дуже страшно. 
 																											
														ID: 
															479203
														
														 
														
														
																													Рубрика: Проза
															 
																																										дата надходження: 13.02.2014 16:43:19														 
														© дата внесення змiн: 13.02.2014 16:43:19														 
																													автор: Ксенія К.
																											 
																										
																										
																								
												
												
													 Вкажіть причину вашої скарги
													
												
												
												
												
																							 |