зломана...
стомлена...
огорнута заходом сонця...
з шепотом тихим
відкрила віконце.
злітало ім'я з покусаних вуст,
як маки червоних,
зазнавших розпуст.
цей погляд у даль
легкий та чужий
пробуджена...
вільна...
такий,не такий
та наступний день завтра прийде
лиш запах пянкий свідомість стирає.
поглинула вічність
тіло?
мене...
завра немає...
не поверне
