Щойно відсвяткували «Рождество»,
Котре відбулось тисяч років тому.
І вкотре уповають над Дитям,
У ясла і в колиску повертають.
«Рождається» -- діагноз і пароль,
Процес, що не міняється ніколи.
Немов наївним невтямки,
Що Він вже Цар, на Божому престолі.
Хрещається у тридцять літ
Досягши віку зрілої особи.
Коли цілком осмислити зумів,
Що все життя служити буде Богу!
І Божий дух в цей час зійшов,
Як голуб опустивсь на Нього.
І ангел голос Божий передав:
--Це Син улюблений, що Я Його
вподобав!
Хто голос цей до серця взяв,
Хто відгукнувсь на Божу волю?
«ОСАНА!» будуть всі вітать…..
І розіпнуть в догоду Злому….
Сьогодні свята – ритуал хмільний.
Син Божий не навчав такого.
І Слово Боже свідчить проти тих,
Хто на словах лиш служить Богу.
1Коринфян 8:5-8. «Бо хоча і є ті,
кого називають «богами»,— чи то
на небі, чи на землі,— адже існує
багато «богів» і багато «го́сподів»,
але для нас лише один Бог, Батько,
від якого з’явилося все і для якого ми
живемо, а також один Господь, Ісус
Христос, через якого все з’явилося і
завдяки якому ми живемо. Однак
таке знання мають не всі, бо дехто
все ще тримається звичаїв, пов’язаних
з ідолопоклонством, і дотепер,
споживаючи їжу, вважає її пожертвуваною
ідолу; і, оскільки сумління таких людей
слабе, воно стає нечистим. Проте їжа
не може принести нам Божого схвалення.
Бо якщо ми не їмо, то нічого не втрачаємо,
і якщо їмо — нічого не здобуваємо.»
ID:
394673
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 22.01.2013 22:12:52
© дата внесення змiн: 22.01.2013 22:12:52
автор: А.Б.В.Гість
Вкажіть причину вашої скарги
|
