З покоїв Бога випала зірниця,
Як перли білі матово горить.
В гаю цвіте калина білолиця,
Як дівка з казки вабить і п'янить.
В росі вино весняного розливу,
Повсюдник вітер в променях спивав.
Калину юну гарну і вродливу,
Гаряче й тепло в губи цілував.
Принцеса юна в срібному намисті,
Вогнем чарує, світить і блищить.
Суцвіття біле в росяному листі,
Як свічка в церкві храмова горить.
Аншлаг п'янкий весняного пориву,
Коханням дивним душу обпікав.
В фату ховав деталі детективу,
Співун - завсідник з гаю щебетав.