Як вальсували ми красиво!
Де те натхнення, де та сила,
Що лились весняним дощем?
…Поплач. Вгамуєш біль і щем...
Давно не бачився з тобою.
Не стало тиші і спокою,
Змінилось наше майбуття -
Таке життя, таке життя…
Згадаю вальсу тихі звуки…
І не було б у нас розлуки,
Якби не проклята війна!
Що розвела, що розвела…
В.Ф.- 10.05.2025
В одного мудрого чоловіка (не згадаю імені) прозвучала думка, що спогади потрібні людині як паливо. Тобто, як поштовх і стимул жити далі попри все, рухатися вперед. Навіть якщо ці спогади сумні... А щось у цьому є, правда?