А поет конкурентів не має -
Ні в цім світі, ні в обранім небі,
І коли він на весь світ волає,
Не про вас то він так, а про себе.
По краплині відходить в могилу,
Гнучкі руки він тягне до неба.
То пробачення просить щосили.
Й не за вас таки знову - за себе.
Та коли вже знайде переправу,
і душа відлітає в пітьму...
Поле пройдено. Зроблено справу.
Обирайте: для чого й кому.
Або мед, або ж гірка чаша,
Мо’ пекельний вогонь, а мо’ храм ...
Що було в нього все, - нині ваше.
Все для вас. І присвячене вам (19.11.2014)
Оригінал: http://rupoem.ru/okudzhava/u-poeta-sopernikov.aspx
