Скоро я віддам тобі штурвал,
Будеш капітаном у родині,
В штиль, чи у «дев’ятий вал»,
Маєш ти служити Україні…
Ставити умієш паруса
І штурвал тримав в руках часами,
Як мене покличуть небеса,
Прислухайся інколи до мами.
Рід шануй, бо рід – це головне,
Якби ти не плив в житті гладенько,
Шторм тебе ніколи не мине,
Пам’ятай могили і про неньку.
І дітей навчи, щоб із маля,
Берегли немов зіницю – волю,
Бо єдина в нас свята земля,
І єдине хлібне наше поле.
Передай штурвал по старшинству,
Хай керують внуки - вони мудрі,
Та ніколи зради не прощу,
Навіть звідти поміняю судьби.
Мудрим будь і бережи сім’ю,
Дуже я прошу тебе, мій сину,
До ста літ стрічай свою зорю
І люби, як маму –Україну!
