годує осінь чорним молоком
твої далекоглядні потойбіччя
жіночі чари змова чоловіча
полон одвічний частоколу ком
реєстри ані мертвих ні живих
відроджених невтрачених набутих
яких не стерти і не оминути
хіба що визнавати за чужих
з чужого кола – кола на воді
щоб у циклічній круговій ході
необраних водночас та єдиних
донині пам’ятати як тоді
обставини нагоди та години
