Заховалась осінь в квітах,
У багрянім сонцелисті,
В стиглих яблуках налитих,
Виноградному намисті.
У горіхах круглобоких,
В золотих медових гронах,
Світить променем глибоким,
Гріє сонечко в долонях.
У серпанку ніжно-теплім,
Що ще тулиться до саду, —
Павутинки стелить вечір,
Що тремтять від сонцепаду.
І здається — осінь тихо
Не прощається, а квітне:
Щедро сипле в душі світло,
Щоб зігріти нас до літа.
31.10.26
Чудово 
