Нема на світі зайвих слів,
вони всі сказані для чогось.
Їх хтось старанно в пам'ять вплів,
як у вінок. Чомусь — для когось...
Немає зустрічей накшталт —
аби було, аби минулось —
щоб несерйозно, ніби в жарт.
Нема щоб все не повернулось.
Немає світла без пітьми,
вона бува благословенням,
буває ж вигнана людьми —
хоч і прийшла до них натхненням.
Нема нічого в нікуди,
нема нізвідки й нідлячого.
Ми всі лишаємо сліди
в життях, думках... Ми світу цього
лиш кимось сказані слова —
їх випадкових не буває
і поки в них душа жива,
вона все сенсом наповняє.
Усе подумане — для чогось.
А я ж за кроком крок іду
для Бога, себе і для когось...
Шукаю — отже, віднайду.
Душевна лірика! 
