Ми всі різні-вогонь у серцях,
І когось він теплом зігріває,
Хтось боїться і цей дивний страх
Нас обпалює й потім згасає.
Ми всі різні,і кожний прийшов,
Щоби іншого чомусь навчити,
А хтось двері закрив на засов
І не хоче нове він впустити,
Бо енергію вкрало старе,
І новому так важко родитись,
Поки досвід старий не піде
На світ інших людей подивитись.
Трансформація вічна й складна,
Все життя ми навчаємось жити,
А життя,то тоненька струна,
Яка рветься,коли час спинити.
29.04.2026 р.
