UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Серафима Пант: Ріка (танка) - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ ХРЕСТОСЛОВ, 05.04.2026 - 14:44
душа́ така́ ж десь непохитнаяк во́дне пле́со річки це́ї один камінчик одна́ хвоїнка і починають ко́ла пульсува́ти на воді одне́ за о́дним душа́ як та вода́ зхвильо́вано відповіда́ на кожен поклик су́дженої до́лі Серафима Пант відповів на коментар ХРЕСТОСЛОВ, 13.04.2026 - 10:33
А хмари не пливуть -Вони хвилюються. Камінчиком хто кинув в неба гладь? Лелека кола над гніздом накручує - У небі хвилі долі лопотять. ХРЕСТОСЛОВ відповів на коментар Серафима Пант, 14.04.2026 - 00:46
хресто́м лелека в небі майори́тьнад до́мом де гніздо́ й лелеченя́та тінь падає від ньо́го й по землі під ним біжи́ть лелеченя́та дзьо́биками хо́чуть що́сь сказати як до́бре десь тебе чекає дім в нім діти ти́ їм тре́ба і вони́ тобі чи до́ста цьо́го ? а їй Бо́гу до́ста Серафима Пант відповів на коментар ХРЕСТОСЛОВ, 14.04.2026 - 07:25
Для щастя достатньо Знайти у собі Гармонію вчора, колись і сьогодні. Шукають твій дотик дитячі долоні - Наповнює серце невидимий спокій Клекоту лелечого. ХРЕСТОСЛОВ відповів на коментар Серафима Пант, 17.04.2026 - 01:43
вже сьо́ма тридцятьз до́му ми виходимо до шко́ли у перший третій п'ятий клас і я́к за ру́ку ве́сти трьо́х коли у мене тільки дві руки нікому ні за що не розкажу́ я ро́зв'язок такий щоби́ ніхто не пла́кав і весело лелеченя́та із леле́ком в школу йшли біго́м повто́рюючи вго́лос всю дома́шку з та́том і в дощ і в сніг і в сильний вітер в сім тридцять ми вихо́дили як шти́к шукали мій до́тик дитячі доло́ні й мій спо́кій зника́в назавжди́ Серафима Пант відповів на коментар ХРЕСТОСЛОВ, 17.04.2026 - 08:14
Тепло долонь: долоня у долоні Тоненька нитка світла та тепла. Ростуть в любові і синочки, й доні - Куди б їх доля в світ не занесла - Нитка міцна - Чудо чудне, диво дивне, Не порветься. ХРЕСТОСЛОВ відповів на коментар Серафима Пант, 19.04.2026 - 00:59
дитячий до́тик до долоніяк пташка тьохкає в руці і погляд що шукає тво́ї о́чі ти не забудеш ці щасливі дні |
|
|
||||||||||||||||||||||||||
