Скільки б не клали ми смерть на лопатки,
В фінішній грі переможе вона.
Лишимо рідних, регалії, статки
І на надгробках свої імена
Й душі знесемо до вічного Бога.
Стріне вгорі - скануватиме їх.
Поки ж нам стелиться в світі дорога,
Йдімо за правду і щастя в бої.
Добре, як зможемо виграти в герці,
Славу здобути собі, як Лі Бо.
Та найважливіше втримати в серці
Щиру, мов сльози дитини, любов.
