“І ходи ти дорогами серця свого…
…але знай, що за все це впровадить
тебе Бог до суду”
Книга 11
Затихне зал…Знімають світло
і на столі сумують квіти.
Самотність буде знов варити
з тобою каву, як завжди.
Афіші тих минулих літ
знімають втому від спектаклю.
Самотність грим зніма до краплі
і ти один на цілий світ.
