Такт життя і симфонія думки
Забуття і жага всіх сердець
Почуття ,що спотворюють муки
І життя ,яке йде навпростець
Помилки ,що даються думками
Душа ,що летить до небес
Ми ті ,хто створює камінь
Ми ті ,хто іде навпростець
У мріях вибрати шлях
Втрачаємо відчуття свого тіла
Спіткнувшись об камінь не раз
Забуваємо ,чого так хотіли
Бій не здатен виграти час
Битва може тягнутись роками
Час іде ,а ми створюєм час
Час ,що тратим не зміниться нами
У руках тримаєм тепло
У +30 знаходимо зиму
Я не хочу бачити хто ,
Хочу відчувати плечима
Хочу чути симфонію думки
Відчувати такт сердець ,
Хочу жити, слухати ,чути ,
А не йти життям навпростець
Не хочу відчувати зиму
У долонях шукати тепло
Хочу літа ,а ще хочу миру
Хочу знати ,що буде добро
Хочу чути спів солов’я ,
А не звук мотору машини
Хочу вірити знову ,що я
Знайду сили іти до вершини
Серце може знайти хибний шлях
Мить вибирає годину
Те ,що сказане живе серед нас
Те ,що умовчане живе всередині
Ми просимо мить зупинись
Почекай одну ще хвилину
Дозволь вибрати правильну вісь
Дозволь зазирну всередину
Та мить не чекає на нас ,
Мить не створює заторів
Не забудьмо ,що мить -це час
У якого свої закони!!!
