На одному із масових зібрань я побачив чоловіка, який виділявся, він фотографував. Під кінець зібрання ми познайомилися, це був Володимир Іванович Дяченко, а поруч з ним стояла тендітна, приємна і дуже жвава жіночка, як виявилось дружиною - Віра Іванівна. В подальші роки я дізнався, що Віра Іванівна громадський активіст, педагог, спортсменка, добра і чуйна людина, прекрасна господиня, любляча мати і дружина.
Все, за що вона бралася, старалася довести до кінця. З її іскор загорялося полум’я. Я все дивувався, звідки у такій худенькій і маленькій жіночці береться стільки енергії.
І тут раптово обірвалося її земне життя, скосила важка хвороба, яка підступно ховалася і людина виявляється перед нею безсильна.
Після важкої втрати при зустрічах я побачив, як Володимир Іванович тяжко переносить втрату дружини, адже їх єднала лебедина вірність і велика любов, любов до дітей, друзів, учнів.
Любила Ти земне життя,
Воно раптово обірвалось,
І ти пішла у небуття
Лишивши все,що в тебе малось.
У нашій пам’яті живе
Твій образ в розпачі розлуки.
Нехай він з нами не помре,
Як щедрі ніжні Твої руки.
Ти в нашій пам’яті живеш,
Твої діла теж будуть жити
В думках Ти наших не помреш,
Бо тут із нами Твої діти.
Ярослав Попович—близький товариш.
Чуттєво й щиро написано. Розумію біль втрати, але життя свої диктує алгоритми, і їх ні обійти, ані змінити!
DVI відповів на коментар Ганна Верес, 25.12.2016 - 20:59
Ганночко! Дякую за щирі слова. Я все зроблю,щоб зберегти в памяті людей все про цю унікальну жіночку,як я все говорив "ЖІНОЧКА ВІД БОГА." Проведені змагання в память Віри Дяченко,скоро вийде з друку книга "Хмаринко моя неповторна" 254 сторінки,вірші про неї були нагороджені медаллю "Симпатії жюрі" в м. Харкові на конкурсі.З друку в мене вже є 5 альманахів з моїми віршами.
В житті існує неписаний закон підлості. Я щоб ми не робили, він спрацьовує невблаганно. Я часто теж над цим задумувався,чому з життя частіше всього ідуть прекрасні люди, а *** частіше всього залишається. І ще мені теж гірко, і я пережити це не можу, коли розривається лебедина пара. я часто запитую Господа Бога, чому він так це робить? Адже це так несправедливо!Я вам від всієї душі співчуваю.
DVI відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Володимире.Ми тезки. Дякую за відвідини споминів,і коментар. Бог забрав мою неповториму хмариночку до себе.При житті я часто говорив,що хотів би піти із життя раньше,щоб не бачити закритих очей дружини.На це була чітка відповідь,я хвора,і якщо це з тобою сталось би,я відразу піду за тобою.Ти здоровий, і повинен допомагати дітям, і посмертно мені.І я виконаю всі обіцянки ,які я давав.