Хіба щось є у цьому світі
таке ж могутнє і велике як мамина любов?
Чи знає хтось, чи чув, чи може бачив
подібне щось до матері опіки?
І хто не знав, а знаючи забув, як це буває,
тільки рідні діти...
Її слова повчань, її безсонні ночі
і смуток, і сльозу, і усмішку колись.
І все це для дітей, усе це через них
і радість, і журба, і мамині тривоги.
Пробач нам мамо, що не варті того
та знай, ми дуже любимо тебе!..
