Пішла, залишивши
свій смак у мене
на губах.
Такий терпкий
і так нестерпно
ніжний.
Я так хотів,
що б Ти у моїх снах
завжди приходила
до мене і не тільки.
Не тільки в снах,
але і у житті.
А краще,
щоб назавджи
залишилась.
Чому не хочеш
Ти належати мені?
Скажи, прошу Тебе
на милість.
Але чому я вирішив,
що маєш Ти
належати комусь
у цьому світі?
Ти вільна, ти жива
й ніхто не має права
Тобі свободу твою
вкоротити.
Щось не туди
повів я трішки риму
і відійшов від теми
як завжди.
Я маю таку звичку
починать одне
але закінчувати
зовсім іншим.
Ну от і все
я вже не відчуваю
Твого смаку
але я пам'ятаю його
і пам'ятатиму завжди
де б я не був,
і де б не була Ти!
