Листопад, прекрасний листопад
Накриває листям сонний сад…
Боже, я малесенький листочок,
Дай із віття ще один ковточок,
Бо вгамуєш спрагу тільки Ти!!!
Розбуди бажання полетіти,
А не в товщі листя вічно гнити…
Дай пізнати радість висоти!!!
А сьогодні випав перший сніг…
Боже, я малесенька сніжинка,
Тільки б впасти на Твою долоню
І почути ніжне: змерзла, доню…
І розтанути від подиху Твого,
Зблиснути, як крапелька-сльозинка,
Тільки б на Твоїй щоці, о Тату!!!
А якщо краплинок тих багато —
Буде дощ — чи перший, чи останній?
Буде вітер—радісний, вінчальний?
Я цього не відаю, не знаю…
Знаєш Ти. Тобі я довіряю!!!
