Не відпускай мене, кохана,
Не розмикай лещата рук,
Цілуй мене без перестану,
Смакуй кохання без розлук.
Впади в м’які обійми щастя,
Воно змінило погляд твій,
Коханню щирому віддайся
Із давніх, потаємних мрій.
Воно блукало небесами,
Долавши долі рубежі,
Важкими довгими стежками
Дійшло до серця і душі.
Тепер кохання щире маєш –
Вже сяють очі голубі.
Не відпускай, прошу, ти знаєш,
Я вже належу не собі.
