Олександр Мацієвський (10.05.1980 — 30.12 2022) солдат ЗСУ, учасник російсько-української війни, був розстріляний московитськими військовими за вигук «Слава Україні!» біля м. Соледар Бахмутського району Донецької області.
Чого чекали окупанти,
Бійця узявши на приціл,
Та з телефону ще знімати
Немовби жертву, немов ціль?
Мабуть, приниження чекали,
Що він навколішках просить
Їх буде, щоб не розстріляли?..
Бо ж кожен хоче в світі жити...
Що він спаплюжить Україну
І щоб лишитися в живих,
То відречеться й від родини,
Й козацьких цінностей своїх.
А він, востаннє закуривши,
І з гордо піднятим лицем
Відважно, мужньо, не скорившись,
Й перед життя свого кінцем
Посеред лісу, на долині,
Сказав відважно ворогам:
Це – слава нашій Україні!
Не зрозуміти це рабам...
Тож почали із переляку
Стріляти в нього звідусіль,
А він, упавши на гілляки,
Не зрікся цінностей своїх.
Ось приклад справжнього героя,
Який пожертвував життям.
А ці слова – могутня зброя
Із вуст захисника-бійця.
Їм Україну не зламати,
Не знищити козацький дух!
Тож Бог нарік їй процвітати
І відродитися з розрух.
Неперевершено! 
