Розкинувся рум'янець по щоках,
Мороз по шкірі полум'ям пробігся.
Ми уявляли це в сміливих снах,
Та кожен дотик в пам'яті зберігся.
Ми були тінню в полум'ї пітьми,
Пообпікали один одного цілунком,
Гарячий подих відчуваючи грудьми,
Оголення вважала порятунком.
І несподівано все ж розтопивши лід,
Сп'янити розум твій мені вдалося.
Ця зустріч назавжди залишить слід
В моєму серці, так чомусь здалося.
Хотілося не думати про час,
Забути і проблеми, й зволікання,
Та все ж, нажаль, вогонь невчасно згас,
А разом з ним і мрії, й сподівання.
Бажання нових дивовижних втіх
Росте насправді ледь не щохвилини,
А серце хоче знов почути сміх,
Що проникає з темряви в глибини.
