Кохана, ти - моє натхнення,
Любов і радість ти моя.
Моя ти зірочка ранкова,
Така невинна й чарівна.
Тебе цілую, обіймаю,
А сам – немов по лузі йду
І літа запахи вдихаю,
Усіх квіток, що на лугу.
Уста твої, мов цей струмочок,
Що серед трав кудись біжить,
І припадаю я до нього,
Щоб спрагу «білу» вгамувать.
Волосся пахне кропивою,
Тіло солодке і гнучке,
А перси – яблука медові,
Ти вся – мов липа, що цвіте.
25.01.1992р.
