У вірші я повинен свердити,
Розказати велику суть,
Щоб люд міг легко побачити,
Як вони насправді живуть.
Я повинен розкрити істину,
Показати, що таке зло,
Але трохи підріс, і тому,
Незнаю де справді воно.
Я незнаю, і маю вибір,
Вважати як забажаю,
Одного навчила матір,
Я навчився - \"незнаю\".
У нашому створенні, дійсно,
Середовище грає роль,
Суспільство зв\'язане тісно,
Ось де прихована соль.
Ми не маєм життєвого смислу,
Ми живем так, як раніше усі,
Здається мені, що зависли,
Не можем знайти дорогу нозі.
Не виходить знайти той смисл,
Не виходить істину відкрити,
Хоч є аксіоми в магії чисел,
Серед людей їх не можу розрити.
ID:
499845
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 18.05.2014 19:13:07
© дата внесення змiн: 18.05.2014 19:13:07
автор: Федор Богданов
Вкажіть причину вашої скарги
|
