На порозі вітряно —
Федір на бровах,
У постолах мідяних,
Наче сам Плутарх!
Очі манить фіброю,
В небесах — Сварог.
У чеканні милості —
Картярі Таро.
П’ят спітнілих трошечки
Губить слід липкий,
На порозі в дощечках —
Сніг в землі сирій...
Тридцять гривень срібляних,
Гострий фінський ніж,
Долі неминучої
Запальний свербіж.
Наруків’я з золота,
З трьох сторін дива...
В самоназві сколотів —
Далечінь крива.
Над непевним обрієм
Приголосних збіг.
Дума рогом ковзає,
Дряпаючи сніг.