В самоназві сколотів

На  порозі  вітряно  —
Федір  на  бровах,
У  постолах  мідяних,
Наче  сам  Плутарх!
Очі  манить  фіброю,
В  небесах  —  Сварог.
У  чеканні  милості  —
Картярі  Таро.
П’ят  спітнілих  трошечки
Губить  слід  липкий,
На  порозі  в  дощечках  —
Сніг  в  землі  сирій...

Тридцять  гривень  срібляних,
Гострий  фінський  ніж,
Долі  неминучої
Запальний  свербіж.
Наруків’я  з  золота,
З  трьох  сторін  дива...
В  самоназві  сколотів  —
Далечінь  крива.

Над  непевним  обрієм
Приголосних  збіг.
Дума  рогом  ковзає,
Дряпаючи  сніг.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1070477
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.10.2026
автор: bloodredthorn