Я на струнах серця граю,
Наче музикант.
Радісні пісні співаю.
Ніби діамант,
У мені душа іскриться,
Сяє, миготить
Вся від щастя. Чи не сниться
Лиш мені ця мить
Дивовижна, надзвичайна?
Ні, я наяву
З нею, мовби квітка файна*,
Квітну. Я пливу
В щастя кораблі рікою
З назвою Життя,
Що несе мене з собою
В світле майбуття.
Та й теперішнє не темне.
Я щасливий в нім.
Все мерзенне і нікчемне
Зникло. В чарівнім
Щасті, як в ріці, купаюсь
Кожную я мить,
Що минає, і стараюсь
Тільки те робить,
Щоби світлеє це щастя
У його красі
Всій, покинувши нещастя,
Відчували всі
Люди в світі бо земному.
Хай же всі вони
Будуть в щасті неземному,
А воно у них.
До останньої лиш миті
Їхнього життя
Всі хай будуть оповиті
Щастя почуттям!
*Файна – діал. Гарна, красива
Євген Ковальчук, 08. 06. 2022