Щастя


Я  на  струнах  серця  граю,
Наче  музикант.
Радісні  пісні  співаю.
Ніби  діамант,

У  мені  душа  іскриться,
Сяє,  миготить
Вся  від  щастя.  Чи  не  сниться
Лиш  мені  ця  мить

Дивовижна,  надзвичайна?
Ні,  я  наяву
З  нею,  мовби    квітка  файна*,
Квітну.  Я  пливу

В  щастя  кораблі  рікою
З  назвою  Життя,
Що  несе  мене  з  собою
В  світле  майбуття.

Та  й  теперішнє  не  темне.
Я  щасливий  в  нім.
Все  мерзенне  і  нікчемне  
Зникло.  В  чарівнім

Щасті,  як  в  ріці,  купаюсь
Кожную  я  мить,
Що  минає,  і  стараюсь
Тільки  те  робить,

Щоби  світлеє  це  щастя
У  його  красі
Всій,  покинувши  нещастя,
Відчували  всі

Люди  в  світі  бо  земному.
Хай  же  всі  вони
Будуть  в  щасті  неземному,
А  воно  у  них.

До  останньої  лиш  миті
Їхнього  життя
Всі  хай  будуть  оповиті
Щастя  почуттям!                                                            

*Файна  –  діал.  Гарна,  красива                                                                                                                                  



Євген  Ковальчук,  08.  06.  2022

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1070072
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.10.2026
автор: Євген Ковальчук