Так знов волаю в пустоту
і про жалі́ і про тривоги
а може й чимось проросту
на кра́ю всесвіту, чи Бога?
Змальовую словами дні
і зміст їх, так, як чую, бачу
відка́же ехом угорі?
на монологів рій юна́чий
Нема кінця співцям словесним
і їх сердечним коливанням
я знаю, слово не воскресне
воно і не горить бажанням
