тепер тобі не плакати, сміятись,
тепер іти убрід, не манівцями,
сміливо щастям впевнено й завзято,
вперто ступаючи, топтати ряст.
летіти світанків краєм,
напитись вагань гіркавих,
світами нестись до нестями.
ламати гілки неправди,
під ноги кидати ,
і не помічати
перешкод,
що пил.
