одного дня прокидаєшся і врешті-решт розумієш
Земля це і є саме твоя але не така й велика оселя
де всі ми зовсім різні багатостраждальні і веселі
і усвідомлюєш що життя в ній менше набагато ніж смерті
і є такі що не хочуть нічого знати про це бо вперті
так хочеться криком кричати що від цього німієш
однієї ночі засинаєш і насправді розумієш
що завтра можеш проспати або взагалі не прокинутись
що іноді ми самі як будинки старі і покинуті
що жив і навчався вчився і жив а зумів змарнувати роки
що тобі зовсім не до вподоби зграї бо їх вожаки
не ті що пастирі і ти не той що коритись уміє
а Земля і справді на усіх нас одна до того ж яка хистка
зі своїми богами законниками законами від гаспид
і тільки тут кров буває солоніша від самої ропи
і тут гроші пахнуть таки аж від смороду їх зриває дах
а ти стоїш хоч і незносно і важко встояти на ногах
і як дерево осіннє тримаєшся до останнього листка
16.11.2015р.
фото з інтернету
