лютий завжди був до мене приязний
не морозив долоні і стояв осторонь
інколи падав мені на груди
як і личить старому гостю
в кишені носив сонце
щоб очі були зеленішими
зриваючи вірші з втомлених вій
на голі дерева розвішував
він завше стрічав мене так радо
як листи своїх адресатів
тихо в кутику серця танув
жовтими повенями і новими світами
а я шукала інших зупинок
сміючись з його недоречних повістей
він же
носив квіти
на кожні мої дні народження
лютий завжди був до мене приязний
спав собі в зморшках руки
молився моїм янголам
і боявся піти
бо холодно бути білим
"бо холодно бути білим".. такий вразливий Лютий - лютий з зовні, теплий в середині. той, хто не боїться танути... той, що оберігає.
дуже сподобалось.. такий щирий)
п.с. з минувшим святом
Нова Планета відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
