шоколадною плиткою життєвих шлях1в
ти дотиком сонця весь холод топив
усмішкою ранку впивався щодня
смакуючи солод та не навмання
весняний той погляд, мов небо ховав
боя4ись, що шмат не свого в1д1брав
невпевнен1сть рух1в, спов1льнен1 д1ї
мов л1нзи робили все ближ4ими мр1ї
все 41тко так йшло, мов задуманий план
пов1льно й прозоро текло 4ерез кран
та щир1сть з1грала тут головну роль
в твоєму портфел1 вже кодекс й пароль
