І дощ сховав беслідність лун
Як беззмістовність фраз
Запущених як вічні колеса сансар
І ти як і тоді у тім житті
Несешся в колісниці
Назустріч черговій небесній блискавиці
Розбитись на колесах чужих сансар
Танцюючи в мить зіткнення
Химерніше апсар
Чи камінь на дорозі
Припинить рух й черговий треш
Колеса крутяться в повітрі
І ти летиш не вниз а вверх
І дощ змиває слід коліс
І пил доріг і сенси слів
З душі ...
І крутить в колесах сансар чужих
Уже не нас розбитих і смішних
Та вільних і живих ...
