Під шум ночей і чар буяння,
Ціна життя — відчувши мить,
Краса твоїх очей — кохання!
І тіло твоє більше не мовчить.
Після похотливого прологу,
Напруга гарячим бриніла,
Під келихи палкого діалогу,
Лиш похіть наш розум п'янила.
Щоб тіла небу відкривались,
Під світлом особливих зірок,
Твій дотик і очі не забувались,
Вирішальний зробили ми крок.
Твої зворушливі жести і рухи
Із солодом шепочуть про любов,
У спокусі ніжні наші порухи,
Ще не раз поставимо на повтор.
Під шум ночей і чар буяння,
Ціна життя — затамувати мить,
Краса твоїх очей — кохання!
Тож як запалали, хай горить!
