Немає ні дороги, ні стежок,
А дике поле сповнене прожитим.
І вже не тягне полетіти до зірок,
Бо треба йти тим самим шляхом битим.
Здається все минулось, перейшло...
Аж раптом ніч у місячному сяйві.
Мені принесла зоряне весло,
Щоб знову пізнавати вічні тайни.
