Ніч розсипала кришталь,
Мерехтливі ясні зорі.
Проглядає крізь вуаль,
Місяченько загадковий.
Тихо скрізь, навколо спокій,
Лиш цвіркун в траві співа,
Літо йде повільним кроком,
Ледь-ледь чутно так ступа.
"Не спіши, погрій ще трохи",-
Прошу в літечка тепла
І додолу з неба в роси
Покотилася зоря.
Наче в грудях защеміло
Й не шумить стара верба,
Ніч серпнева полонила,
Казка тиші ожива.
Тихо скрізь і ноги босі
Пестить росами трава.
Літо йде повільним кроком,
Серце ж вірить у дива.
