|   | Я послала тобі сьогодні лист, знову послала .... 
Будь ласка прочитай до кінця, не задавай питань ... 
Почни з першого рядка, 
З першої літери, адже там оселилася маленьке життя., 
/Життя без тебе /... 
Я тоді була дуже наївна, ну а ти занадто гордий. 
Зовсім не помічав мене, 
У тебе свої справи, друзі та коханки ... 
У мене дитячі мрії, фантазії, 
Захоплення. 
Так, я захоплювалася твоєю красою і серйозністю, 
І зовсім не помічала жовтень, лютий, травень, серпень ... 
І знову лютий, ліпила величезних сніговиків ... 
Слухала спокійну музику, читала про справжнє кохання, 
/І засинала поруч з тобою/. 
/Завжди поруч/. 
Ти жив у мене в серці своїм прекрасним життям, 
Кожним ударом, кожним ковтком повітря. 
А я обіймала подушку - ти жінок. 
Весна стукала у двері, але я чекала іншого. 
Метушливо рахувала хвилини, чекаючи твоїх кроків, 
Раптом зайдеш. 
Ставила дві чашки. 
Я знаю ти любиш латте. 
Відкривала навстіж вікна і задихалася навесні ... 
Трохи хворіла. 
Ставала дорослішою, на мене дивилися хлопчики. 
Але мені потрібен був ти. 
Твої неймовірні очі, руки, шепіт. 
Я готова була розчинитися в тобі, назавжди. 
Проміняла б своє існування, на твою ніжність ... 
Мені не чого не треба було. 
Ти коли - небудь приходив на вокзал в очікуванні 
У жахливому очікуванні 
Мрії ... 
На морозі, на дощі 24 години поспіль, 
Ти дивився з надією в напівпорожні вагони, 
А потім засинав на лаві?, 
І тобі снилося ... багато моря. 
Там була свобода. 
Чи йшов ти уздовж вулиць і рахував усі ліхтарі, 
Я думаю їх 350, хоча за рогом ще бачила 2, 
/Все - таки 352 /... 
Треба ще раз перерахувати ... 
Квітень. Мені вже 18. 
Я вийшла заміж. 
У мене двоє маленьких двійнят. 
Я їм теж колись обов'язково розповім про тебе. 
Чоловіка ненавиджу. 
Це тільки звичка, це лиш звичайне коло. 
Запитаєш навіщо? 
Мовчи поки, я довго мовчала. 
Діти в школі, чоловік у від'їзді. 
Він мені присилає щодня троянди .... 
А я тобі лілії. Ті самі рожеві. 
Рожеві ... 
Знову закружляв листопад. 
Звіт часу, 7 годин ... 
Ночами божевільна самотність, листя залітає на ліжко. 
Воно напівпорожнє. 
Холодне. 
Кого ти зараз грієш? Мені цікаво. 
Я готова була розчинитися в тобі, назавжди. 
Проміняла б своє існування, на твою ніжність ... 
Пару рочків, ще і ще. 
По колу. Чи не зворотність. Вічність. 
І твоя нескінченність. 
Вже 30. 
А потім неважливо що було ... 
Мені 60, троє онуків, задихаюся старістю ... 
А ти в серці. 
Тобі затишно? Не мовчи, дихай мій милий. 
Дихай, діти все знають. 
Вони тобе знайдуть ... 
А я напевно вже ні. 
Я послала тобі сьогодні лист, знову послала .... 
Будь ласка прочитай до кінця, не задавай питань ... 
Почни з першого рядка, 
/З того моменту коли я закохалася/. 
Я чекала все життя тебе, ти чекав нову яхту. 
Ну що ж, там все-таки 352. 
Мовчи .... 
Не став питань ...  
														ID: 
															438349
														
														Рубрика: Поезія, Лірика
 дата надходження: 19.07.2013 20:24:12
 © дата внесення змiн: 19.07.2013 20:24:12
 автор: Линска
 
													 Вкажіть причину вашої скарги |