Ця історія почалася з одного райтера,
Що розмальовував доми і заводи,
Не чіпав жодного гасторбайтера,
І ходив до дому через Броди,
Не залишаючи жодного місця,
Пустого і безкольорового,
Неначе з білого робив іноземця,
Його поводиря придоріжного,
На електричці Львів - Броди,
Були намальовані всі його переходи,
З тепла до негоди,
Де не знаходив доброї погоди,
Де були всі сходинки,
Його нелегкого життя,
Години й хвилинки,
Кожного самовідданого відкриття,
У житті, що має людина,
І не знає куди подітись,
А він знав нащо йому кожна година,
І неміг єю з кимсь поділитись.
І так він жив,
Хвилини на двох не ділив,
Чим далі від хати ходив,
І ноги всі свої,як вовк ,пробродив,
А історія почалася цікава із ним,
Несподівано так ,
Як в тебе влучає послідом пташиним,
Бо він ненавидів якихось писак,
І він біг і не хотів,
Нічого не вмів ,
Але щось зрозумів,
І пробачив письмове вбивство слів.
Одже ,йшов він ,центром Львова,
Шляхом до дому,
Зі розмальваного ним двора,
З таким горем,
Як прочитані "Війни й миру"
Три незрозумілі томи,
Припудрив він дім ,і наклав гриму,
Пропадавши там годинами,
І тут,зрозумійте ,така банальна історія,
Збив з ніг якусь дівчину тоді не відому ним,
Із томом у руках "Глорія"
І почалось вже таке відчуття ,коли він називає її коханою ,вона його - коханим,
Такий собі перши досвід в нього,
Кохання,останній для нього.
Була історія в нього логічна,
І майже майже вічно.
Кінець майже добрий,
Вона померла,
Він безвісті зниклий,
Така історія для нього майже безсмертна,
В завалах терактів,
І пошуку кохання артефактів...
А вона
поруч
з коханим....
ID:
428597
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 31.05.2013 20:43:01
© дата внесення змiн: 31.05.2013 20:43:01
автор: Бєльський Денис
Вкажіть причину вашої скарги
|
